Розділ ІІ

Визначення проблем, на розв’язання яких спрямована Програма

       В районі проживає 3707 осіб з інвалідністю, більшість з яких потребує постійної допомоги з боку держави, місцевих органів виконавчої влади. З них 531 особа  має І групу інвалідності, 1397 осіб - ІІ групу, 1548 – ІІІ групу, та 231 – діти з інвалідністю.

Соціальна підтримка осіб з обмеженими фізичними можливостями здійснюватиметься різними шляхами:

підвищення рівня поінформованості населення про особливі потреби інвалідів, формування поваги до їх прав, особистості та гідності, популяризації положень Конвенції;

забезпечення виконання індивідуальних програм реабілітації та розроблених на їх основі індивідуальних планів реабілітації інвалідів;

якісного формування інформаційних ресурсів у сфері реабілітації осіб з  обмеженими фізичними можливостями у вигляді Централізованого  банку даних з проблем інвалідності;

розв’язання проблем щодо забезпечення безоплатним обслуговуванням осіб з обмеженими фізичними можливостями територіальними центрами соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

залучення представників громадськості до участі в реалізації прав і задоволенні потреб інвалідів, поліпшенні умов їх життєдіяльності;

          забезпечення доступу інвалідів до об’єктів громадського та цивільного призначення, транспорту, інформації та зв'язку;

          реалізація індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів осіб з обмеженими фізичними можливостями до освіти, праці, культури, туризму, фізичної культури та спорту.

          Поряд з цим існує:

потреба в покращенні медичного обслуговування та оздоровлення осіб з обмеженими фізичними можливостями, їх реабілітації, наданні якісної освіти, фізкультурно-оздоровчого та культурного обслуговування;

проблема працевлаштування осіб з інвалідністю, які мешкають у сільській місцевості (вплив сезонного характеру виробництва, відсутності роботодавців в переважній більшості сільських населених пунктів, проблеми транспортного сполучення);

низька конкурентоспроможність осіб з інвалідністю в умовах постійного зростання вимог роботодавців до рівня освіти, виробничого досвіду претендентів на роботу;

відсутність у роботодавців мотивації до працевлаштування осіб з інвалідністю, наявність перешкод для отримання та збереження роботи особою з інвалідністю, пов’язаних з зовнішнім оточенням;

відсутність пропозицій від роботодавців  для осіб з інвалідністю, що бажають організовувати свою трудову діяльність вдома та займатись надомною працею;