Правовий статус інвалідів війни визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

До інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських  загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими  законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях  залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

До інвалідів  війни  належать  також  інваліди з числа:

1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу  РСР,  Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України,  Служби  зовнішньої  розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами  внаслідок поранення, контузії, каліцтва  або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами; 

3) виключено на підставі Закону № 2256 від 16.12.2004 

4) осіб, які стали інвалідами внаслідок  поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних у районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання;

5) осіб, які стали інвалідами внаслідок воєнних дій громадянської  та Великої Вітчизняної воєн або стали інвалідами із зазначених причин у неповнолітньому  віці  у воєнні та повоєнні роки;

6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх  бійців винищувальних  батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб,  які  брали безпосередню  участь  у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території  колишнього  Союзу  РСР  і стали інвалідами  внаслідок  поранення,  контузії або каліцтва, одержаних  під  час   виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;

7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах;

8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої  Вітчизняної  війни та війни з Японією, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років і стали інвалідами внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської  катастрофи.

      Документом, що підтверджує статус інваліда війни та на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни”, є посвідчення.

Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” спрямований на соціальний захист інвалідів війни, зокрема, шляхом надання ряду пільг.

Інваліди війни мають право на щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням. Путівки на санаторно-курортне лікування надаються відповідно до медичних рекомендацій в міру надходження путівок. 

        Для одержання путівки подається заява та медична довідка лікувальної установи за формою 070/0. За бажанням інвалідів замість путівки до санаторію, профілакторію  або  будинку відпочинку вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: інваліди війни I-II груп – у розмірі середньої вартості путівки, інваліди війни III групи - 75 процентів середньої вартості путівки.  

        Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного  лікування або медичних протипоказань.

        Також інвалідам війни передбачено право на безплатне забезпечення протезами і протезно-ортопедичними виробами.

Інвалідам війни мають право на позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий), виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інваліди війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, безоплатно забезпечуються автомобілем першочергово із числа позачерговиків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються:

інвалідам війни І групи – у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

інвалідам війни ІІ групи – 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

інвалідам війни ІІІ групи – 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на місяць.

Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Інвалідам війни надається 100-відсоткова знижка плати за користування житлово-комунальними послугами (електроенергією, природним газом, послугами тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирною платою (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та скрапленим  балонним газом для побутових потреб, в межах середніх норм споживання.

Інваліди війни, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, мають право на придбання твердого палива, в т.ч. рідкого, зі 100-відсотковою знижкою його вартості, в межах встановлених норм.

Інваліди війни мають право на позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв’язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для інвалідів Великої Вітчизняної війни та війни з Японією зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги надаються ветеранам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними.

При наданні пільг до членів сім'ї пільговика  належать: 

• дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років);
• неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та  II  групи або інвалідами  I групи; 
• особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі;
• непрацездатні батьки; 
• особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Для забезпечення єдиного державного обліку осіб, які мають право на пільги згідно із законами України та на виконання постанови Кабінету Міністрів України  від 29.01.03 № 117 в області створено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

Управління праці та соціального захисту населення ведуть персоніфікований облік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих пільговим категоріям громадян.

Нарахування пільгових послуг, що підлягають відшкодуванню за рахунок субвенції здійснюють підприємства-надавачі послуг.

У відповідності до вимог чинного законодавства для отримання права на пільги з оплати послуг споживач повинен звернутися до відповідного підприємства з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги. 

Для включення до Реєстру інформації пільговику необхідно:

пред'явити паспорт;

надати інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується;

подати довідку про склад сім'ї, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім'ї на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів).

У разі коли пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, цей орган вживає заходів до включення інформації про нього до Реєстру.

Управління праці та соціального захисту населення  з дотриманням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" мають право проводити перевірку достовірності поданих документів.

Пільговик має право знайомитися з даними, що містяться в Реєстрі, та у разі незгоди з ними звернутися письмово до уповноваженого органу про їх виправлення.

У разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган, пільговик або його законний представник повинен повідомити його про це письмово.

У разі зміни зареєстрованого місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик  знімається з обліку в уповноваженому органі за попереднім зареєстрованим місцем проживання та стає на облік за новим  зареєстрованим  місцем проживання. 

Уповноважені органи за попереднім зареєстрованим місцем проживання пільговика закривають його персональну облікову картку та видають пільговику довідку про зняття з обліку, а за новим зареєстрованим місцем проживання відкривають нову облікову картку з дати реєстрації пільговика.

У разі коли у складі сім'ї пільговика відбулися зміни, що потребують коригування включеної до Реєстру інформації, він повідомляє про це уповноважений орган. 

Пільги на придбання твердого палива, скрапленого газу надаються виходячи із розрахунку вартості однієї тонни твердого палива та одного балону скрапленого газу на домогосподарство в рік.

Граничні показники вартості твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу у розрізі областей визначаються Кабінетом Міністрів України. 

Пільга на придбання твердого палива і скрапленого газу може бути надана як у натуральному виразі так і в готівковій формі за вибором пільговика. 

Порядок надання пільг на придбання твердого палива за рахунок субвенції з державного бюджету встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 77.

Для призначення пільг з придбання твердого палива особи звертаються до управлінь праці та соціального захисту населення або до сільських, селищних рад за зареєстрованим місцем проживання з відповідною заявою, до якої додають довідку про наявність у житловому приміщенні пічного опалення  та / або кухонного вогнища на твердому паливі.

У разі підключення житла до системи газо-, тепло-, електропостачання для його опалення отримані кошти готівкою на придбання твердого палива або тверде паливо не повертаються. Пільги з оплати послуг газо-, тепло-, електропостачання для опалення житла надаються особі з наступного бюджетного періоду.

Пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” інвалідам війни та прирівняним до них особам передбачено право на позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир та першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир у порядку, визначеному  Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення безоплатного капітального ремонту житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу затверджений постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 565.

Безоплатний капітальний ремонт проводиться виходячи з розрахунку 21 кв. метр загальної площі будинку, квартири на кожну особу, що має право на пільгу.

Безоплатному капітальному ремонту підлягає житловий будинок чи квартира, які належать особі, що має право на пільгу, на праві приватної, зокрема спільної, власності. 

Особа, що має право на пільгу, подає до органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) за місцем свого постійного проживання і реєстрації письмову заяву для проведення безоплатного капітального ремонту за встановленою формою;

Комісією, утвореною органом виконавчої влади (органом місцевого самоврядування) в складі уповноважених осіб, та у присутності особи, яка подала заяву, проводиться обстеження  будинку.

На підставі результатів обстеження  будинку (квартири) комісія складає перелік, визначає види і обсяги робіт, які необхідно виконати та приймає рішення про проведення безоплатного капітального ремонту. 

Кошторисний розрахунок і вартість безоплатного капітального ремонту затверджуються рішенням органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) за поданням комісії і не підлягають зміні.

Періодичність проведення безоплатного капремонту визначається органом виконавчої влади (органом місцевого самоврядування), але не частіше одного разу на 10 років.

Статтею 14 Закону України “Про поховання та похоронну справу” визначено, що безоплатне поховання здійснюється осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій та інвалідів війни.

Порядок проведення безоплатного поховання померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій і інвалідів війни регламентовано постановою Кабінету Міністрів України                              від 28.10.2004 № 1445.